Проведено дослідження впливу допусків елементів конструкції на параметри направлених відгалужувачів: на зв'язаних лініях, шлейфного та Ланге. Використано інтервальні моделі. Визначені найбільш критичні за точністю конструктивні елементи. Це дозволило надати рекомендації щодо вибору мікросмужкових направлених відгалужувачів.

Удосконалено методи проектування мікросмужкових фільтрів надвисокої частоти. Розроблено алгоритми проектування та призначення допусків залежно від технології виготовлення. Створено підсистему проектування мікросмужкових фільтрів, яка дозволяє здіснювати аналіз і синтез допусків на основних формоутворювальних етапах технології виготовлення мікросмужкової топології. Уточнено математичну модель мікросмужкового ФНЧ. Досліджено методи синтезу, а також методики визначення геометричних розмірів конструкції фільтрів. Запропоновано уточнені методи проектування даних фільтрів та способи оптимізації їх топології. Розроблено алгоритми синтезу допусків на геометричні розміри конструкції залежно від етапів технології виготовлення та методику визначення допустимих відхилень амплітудно- і фазочастотних характеристик фільтрів на підставі даних про конструкцію фільтра та технологію виготовлення. Одержані моделі використовуються у підсистемі проектування мікросмужкових фільтрів.

Синтезовано смугопропускаючі фільтри (СПФ) на зв'язаних мікросмужкових лініях різної товщини з отворами в екрані. Проаналізовано вплив товщини смужки мікросмужкової лінії на хвильові опори СПФ. За результатами розрахунків побудовано номограму, завдяки якій спрощується процес проектування СПФ на мікросмужкових лініях з отворами в екрані. Представлена номограма наочно показує залежність хвильових опорів фільтра з отвором в екрануючому шарі від товщини смужки.

Розглянуто методику розрахунку схем багатопровідних зв'язаних мікросмужкових ліній (МСЛ), яка основана на використанні квазідинамічного підходу під час моделювання регулярних ділянок одиночних і зв'язаних ліній та квазістатичного наближення у разі врахування неоднорідностей топології. Така методика забезпечує сумірну з результатами електродинамічного моделювання в системах HFSS та MWO точність розрахунків, а також забезпечує необхідну гнучкість під час врахування ємнісних неоднорідностей схеми та допускових обмежень на геометричні параметри топології. Перевагою методики є також можливість розрахунку некоординатної топології схеми, моделювання якої в системах HFSS та MWO викликає деякі складності. Порівняння результатів моделювання спрямованого відгалужувача (СВ) на двох зв'язаних МСЛ за представленою методикою та в системі HFSS показало відхилення в межах 5 %.

Мета роботи - проаналізувати існуючі підходи вимірювання температури тіла людини, запропонувати підходи для підвищення точності вимірювання. Методи дослідження: аналітичний, експериментальний. Розглянуто підходи до підвищення точності вимірювання температури тіла безконтактними інфрачервоними термометрами (БКІЧТ). Проаналізовано параметри інфрачервоних вимірювачів температури (ІЧВТ). Запропоновано склад системи для збору статистичної інформації щодо впливу факторів навколишнього середовища на точність вимірювань. Запропоновано програмне забезпечення для проведення досліджень. Наведено статистичні дані вимірювань. Вказано на шляхи підвищення точності вимірювань БКІЧТ. Запропоновано математичне та фізичне забезпечення безконтактного вимірювання температури; проведено аналіз параметрів ІЧВТ тіла; розроблено систему для отримання статистичної інформації для виявлення факторів впливу; проведено аналіз результатів. Запропоновано уточнену формулу для визначення температури тіла, що містить такі параметри: специфічна стала для окремого пристрою, що залежить від оптичної системи фокусування та поглинаючого матеріалу; ступінь випромінювання об'єкта, що залежить від матеріалу об'єкта, температура якого вимірюється; абсолютна температура об'єкта, що вимірюється; абсолютна температура зовнішнього середовища; відбите випромінювання зовнішнього середовища; абсолютна температура корпусу датчика пірометра. Запропоновано рекомендації, що здатні значною мірою підвищити точність вимірювань при проектуванні систем, що містять інфрачервоні термометри.